Ювілей письменниці – справжнє свято дитячої книги

          13 серпня 2026 р. на творчому піднесенні, урочисто, щиро і безпосередньо відбулись вітання Галини Малик у ЗОХМ ім. Й. Бокшая з нагоди її ювілею. Привітати письменницю прийшли представники влади, її колеги по художньому слову, науковці, працівники бібліотечних установ, видавці, шанувальники її життєрадісного, оптимістичного слова.

          Розпочалася урочиста подія хвилиною мовчання, якою присутні вшанували світлу пам’ять воїнів ЗСУ і всіх співвітчизників, які загинули, захищаючи свободу і незалежність нашої Вітчизни.

          Від імені Закарпатської обласної організації НСП України ювілярку Галину Малик, усіх присутніх щиро привітав заст. голови письменницької організації, завідувач філіалу «Народного літературного музею Закарпаття» Василь Густі. Відтак до іменинниці звернувся заступник директора департаменту культури ОДА Віктор Кравчук. Він високо оцінив творчий доробок Галини Малик, що став окрасою крайової літератури, належно збагатив нашу вітчизняну культуру, духовність, скарбницю художнього слова. Віктор Миколайович передав ювілярці вітання від директора департаменту культури Віталія Тищука і вручив їй Почесну грамоту департаменту культури ОДА за видатні творчі здобутки, активну результативну участь у літературно-мистецькому житті Закарпаття. 

          Емоційно, з натхненням прочитала один з віршів Г. Малик учениця Ужгородської початкової школи № 1 Лагуновська Поліна.

          Із щирою вдячністю за активну творчу працю, досягнуті успіхи, яскравий талант письменниці говорили: директор Всеукраїнського багатопрофільного видавництва «Карпати» Віктор Браславець, керівник видавництва «TIMPANI» Ярослав Федишин, очільник ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка Олена Канюка, заступник директора Закарпатської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва Тетяна Вудмаска, письменник, видавець Іван Ребрик, кандидат філологічних наук, літературознавець, критик, педагог Наталія Ребрик, мистецтвознавиця, Заслужена діячка мистецтв України, заступниця завідуючого відділом ЗОХМ ім. Й. Бокшая Олена Приходько, начальниця управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю департаменту стратегічних комунікацій релігій Закарпатської ОВА Марина Чепа та ін.

          Відтак учасники ювілейного свята ознайомились із ретроспективною виставкою книг, журналів, фотографій «Тепло душі і щедрість слова Галини Малик», яка діє з 12 серпня ц. р. Тут представлені книги від першої збірки віршів «Страус річкою пливе» (1984 р.) до найновіших видань. Окремі розділи виставки склали видання «Твори Галини Малик в антологіях», «Поезії Галини Малик на сторінках журналів для дітей», «Творчість Галини Малик на сторінках шкільних підручників» і «Галина Малик у літературному просторі Закарпаття».

          Тут же відбулась традиційна автограф сесія.

        На завершення святкової події ювілярка щиро подякувала присутнім і всім шанувальникам її творчості за повагу, увагу і шану.

          Книжкова виставка «Тепло і щедрість слова Галини Малик» триватиме до 10 вересня 2026 р. 

                                                             О. Добош  

ЛІТО У КРИМСЬКИХ ЕТЮДАХ ФЕДОРА МАНАЙЛА

На початку 1960-х років художник лікувався і відпочивав у Криму (у жовтні-листопаді 1962-го у санаторії «Гірське гніздо» в Алупці, а наприкінці весни-початку літа 1963-го у складі творчої групи відпочивав у Гурзуфі у будинку творчості ім. К. О. Коровіна). За час лікування та відпочинку художник виконав біля 100 акварельних робіт, частин у яких експонував на персональних виставках в Алупці, а наступні п’ять років на різноманітних художніх виставках країни. Манайлівські виставки у Криму збирали велику кількість глядачів (тільки першу відвідало більше 2000 людей), що було не типово для санаторних залів. Критики та колеги-художники відмічали незвичайне трактування кримської природи, «яскраву декоративність, характерну для народної творчості», говорили, що твори Манайла «наповнені оптимізмом, звучанням природи, енергією та радістю життя хоч і не зовсім звичні для ока».

І справді, кримські літні пейзажі є виразно «манайлівськими», з характерною для творчого темпераменту мистця сміливістю мазків, експресією ліній, яскравим колоритом. Художник відійшов від традиційного (до того часу) трактування мариністичного пейзажу. У розмові з Іваном Дзюбою (1962) казав: «Є художники, що пишуть так, щоб не було ніяких різких барв, контрастів, щоб усе було врівноважено…, щоб «тьотя Даша» була у захопленні. Для чого це?... Хочу, щоб це була не просто кримська тема, а мій Крим. Не просто Крим і не я в Криму, а Крим у мені, Крим пропущений крізь мене».

Виконуючи безліч етюдів художник вивчав різний стан природи. «Етюди – це окремі слова, а вивчу мову, тоді спробую заговорити по кримському». Назви деяких акварелей повідомляють про пленерні локації майстра: «Симеїз», «Ай-Петрі», «Байдарські ворота», «Бахчисарай», деякі про куточки природи, її настрій.  Серед останніх  - «Вітерець», акварель, яку мистецтвознавець В. П. Павлов (псевдонім В. Цельтнера) назвав «шедевром Манайла-аквареліста, відзначав, що «живопис твору прозорий і водночас густий. У ньому величезні багатства кольору й тону; їх мінлива гра, химерний біг плям, тіней, бліків, що зливаються у переривисте мереживо неспокійного малюнка».

SUMMER IN THE FEDІR MANAILO`S CRIMEAN ETUDIES

In the early 1960s, the artist was treated and rested in the Crimea (in October-November 1962 at the sanatorium "Mountain Nest" in Alupka, and in late spring-early summer 1963, as part of a creative group, he rested in Gurzuf at the K. O. Korovin House of Creativity). During the treatment and rest, the artist created about 100 watercolor works, some of which he exhibited at personal exhibitions in Alupka, and for the next five years at various art exhibitions in the country. Manailo's exhibitions in the Crimea gathered a large number of spectators (the first one alone was visited by more than 2,000 people), which was not typical for sanatorium halls. Critics and fellow artists noted the unusual interpretation of Crimean nature, the “bright decorativeness characteristic of folk art,” and said that Manailo’s works were “filled with optimism, the sound of nature, energy, and joy of life, although not quite familiar to the eye.”

Indeed, Crimean summer landscapes are distinctly “Manailo’s,” with the boldness of strokes, expressive lines, and bright colors characteristic of the artist’s creative temperament. The artist departed from the traditional (up to that time) interpretation of the marine landscape. In a conversation with Ivan Dzyuba (1962), he said: “There are artists who paint so that there are no harsh colors or contrasts, so that everything is balanced… so that “Aunt Dasha” is captivated. Why is that?... I want it to be not just a Crimean theme, but my Crimea. Not just Crimea and not me in Crimea, but Crimea in me, Crimea passed through me.”

By performing numerous sketches, the artist studied the different states of nature. “Sketches are individual words, and when I learn the language, then I will try to speak Crimean.” The names of some watercolors inform about the master’s plein air locations: “Simeiz”, “Ai-Petri”, “Bajdarskiy Vora”, “Bakhchisarai”, “Breeze” some about the corners of nature, its mood. 

Тепло і щедрість слова Галини Малик

          12 серпня 2026 р. шанувальники творчості Галини Малик привітають свою улюблену письменницю із ювілейним днем народження. Книги, які вона написала, виростили-злеліяли не одне покоління наших краян, співвітчизників. Її творчість знають і шанують за рубежем.

          Галина Малик – лауреатка всеукраїнської премії імені Лесі Українки, номінантка Всесвітньої премії імені Ганса Крістіана Андерсена, удостоєна багатьох інших крайових, вітчизняних, міжнародних літературних премій і відзнак.

          З такої приємної нагоди у Закарпатському обласному художньому музеї ім. Й. Бокшая підготовлено книжкову виставку «Тепло душі і щедрість слова Галини Малик». Ініціатори і організатори цієї події – філіал ЗОХМ ім. Й. Бокшая «Народний літературний музей Закарпаття» та обласна організація Національної Спілки письменників України.

          Відкриття зазначеної виставки відбудеться 13 серпня 2026 р. о 15-ій годині, (Площа Жупанатська 3).

           Щиро запрошуємо шанувальників творчості Галини Малик взяти участь у цій святковій події, привітати ювілярку, поспілкуватися з нею і щиро подякувати за тепло і щедрість її мудрого і доброго слова. 

У філіалі ЗОХМ ім. Й. Бокшая «Народний літературний музей Закарпаття» вшанували світлу пам’ять письменника Івана Долгоша

          У вівторок, 28 липня 2026 р. в філіалі ЗОХМ ім. Й. Бокшая «Народний літературний музей Закарпаття» відбулося вшанування творчості і світлої пам’яті письменника, журналіста, видавця, громадсько-культурного діяча Івана Івановича Долгоша із нагоди 95-річчя від дня його народження (1931-1992). Перед початком урочистостей, присутні мали змогу ознайомитись із книжково-документальною виставкою «Сонячні недеї Івана Долгоша». До речі, вона почала діяти ще 22 липня в день його народження. Отже, з експозицією мали змогу ознайомитись відвідувачі художнього і народного літературного музею з Ужгорода, та гості з інших областей України. Тут широко представлено літературний доробок Івана Долгоша від його перших книжок «Коли стаєш дорослим», «Подаруй мені берізку», романів «Синевир», «Колочава», «Моя недея» до пізніших видань – широких епічних полотен – «Ярина», «Мир дому твоєму», «Страшний суд», «Заплакала Тиса кров’ю» та ряд інших. На виставці відвідувачі мали змогу побачити і засновану І. Долгошем газету «Карпатський край», яка згодом стала солідним літературно-краєзнавчим журналом, а також бібліотеку перших книжок сьогодні знаних письменників – Василя Кухти, Михайла Рошка, Василя Шкірі та ін., які вийшли в світ у бібліотечці «Поличка «Карпатського краю».

          Суттєво доповнюють експозицію дев’ять чудових картин на яких зображені неповторні краєвиди Срібної Землі. Їх автор Іван Долгош. Змалку цікавився він живописом, вчився і товаришував з відомими майстрами пензля – Й. Бокшаєм, А. Кашшаєм, Ф. Манайлом…  

          Ці твори – із родинної скарбниці. Їх запропонувала на ювілейну виставку донька письменника – відома художниця, членкиня НСХУ Одарка Долгош.

          Годину вшанування пам’яті Івана Долгоша відкрив завідувач Народного літературного музею, заступник голови Закарпатської обласної організації НСП України Василь Густі. Відтак обсяжне глибинне, всеохоплююче слово про ювіляра мовила кандидат філологічних наук, зав. кафедрою ЗІППО Наталія Ребрик.

          Своїми спогадами про Івана Івановича Долгоша поділився письменник, кандидат педагогічних наук Петро Ходанич. Зокрема багато цікавого почули присутні від нього про депутатську діяльність Івана Долгоша як депутата Ужгородської міської ради.

          Поет, журналіст, головний редактор журналу «Зелені Карпати» Василь Кухта розповів про те, як Іван Долгош створив і утверджував журнал «Карпатський край», його взаємовідносини з творчою молоддю.

          В. о. ЗОХМ ім. Й. Бокшая, член НСХУ, знаний майстер пензля Франциск Ерфан наголосив на значимості образотворчої спадщини Івана Долгоша, його творче спілкування із професійними художниками Закарпаття.

          Вчителька української мови і літератури, ініціаторка й організаторка літературно-меморіального музею Івана Долгоша у Доманинській ЗОШ Анна Павлівна Чейпеш поділилася спогадами про те, як цей музей створювався, як допомагала в цьому родина письменника.

          Голова Закарпатської обласної організації НСХ України Борис Кузьма висловив своє щире захоплення потужною творчою особистістю, якою ввійшов у історію краю Іван Долгош.

          Донька письменника Одарка Іванівна щиро подякувала усім присутнім за доброзичливу увагу і щиру повагу до світлої пам’яті і творчості її батька письменника Івана Івановича Долгоша.

          Виставка триватиме до 10 серпня ц. р.

                                                                                          Олег Добош  

29 липня в залах Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая відкрито персональну виставку творів одного з найстарійших закарпатських пейзажистів Антонія Турка, яка проходить під назвою “Закоханий в красу”, присвячена 88-річчю художника. На виставці представленео близько 50 полотен різних періодів творчості майстра від дипломної праці до полотен останніх років. На відкритті виставки з словами вітання виступили: в.о. директора музею Франциск Ерфан, директор департаменту культури Євген Тищук, голова ЗО НСХУ Борис Кузьма, завідувачка експозиційним відділом музею Олена Приходько. Відвідувачі ознайомилися з експонатами виставки під звуки саксофону у виконанні талановитого музиканта Владислава Голуба.

Закарпатська художня школа традиційно славилась своїми здобутками в царині пейзажного малярства. Захоплення краєвидом простежується в мистецтві переважної більшості живописців краю. Магнетизуюча принада рідної природи, велична краса епічних гірських панорам надихають митців на створення емоційних настроєвих живописних звернень.  Антоній Турок прийшов у мистецтво краю на перетині 1950- 1960-х років і належить до кола тих художників, що присвятили свій талант уславленню  подиву гідної краси отчій землі, що заворожує і вабить його спраглу і чутливу до гармоніі і естетики душу.

Живопис Антонія Турка від самого зачатку був означений  чіткою зорієнтованістю на тяглу і стійку художню  традицію локального малярства і послідовно і невідступно скерований  у річище реалістичного стильотворчого мовлення. Вірність своїм програмним  мистецьким засадам живописець зберігає по сей день.

Захоплення мистецтвом у А.Турка проявилось уже в ранньому віці. Школярем він отримав перші фахові уроки малювання, відвідуючи образотворчу студію  відомого педагога З.Баконія. Згодом були уроки навчання в Ужгородському училищі декоративно-прикладного мистецтва,  де його вчителями з фаху були відомі закарпатські живописці, визнані художні авторитети, мудрі і щирі поради яких назавжди закарбувались в пам’яті і серці юнака. Митець  по сей день прагне дотримуватись професійних настанов Й.Бокшая, З.Шолтеса, А.Кашшая, І.Шутєва та інших відомих представників  пейзажного мистецтва. Втім, доля виявилась не надто прихильною до талановитого юнака. Особисті погляди майбутнього фахівця на угорські події 1956 року йшли врозріз з офіційною  ідеологією та змусили його перервати навчальний процес. І тільки кілька років потому молодій людині вдалося поновити свій статус студента і захистити диплом професійного митця.

Свої творчі преференції Антоній Турок від самого зачатку  поділяє між двома уподобаними жанровими різновидами: пейзаж та натюрморт. Рідний край для  митця - потужний імпульс креативності, невичерпне джерело наснаги, особистісних переймань і емоцій. Рідні краєвиди однаково близькі серцю живописця в різні пори року. Його вабить дзвінка зимова краса засніжених полонин, не залишає байдужим прозора смарагдова весна з безмежною блакиттю неба, захоплює пишне щедробарв’я розкішної літньої палітри, зачаровують багряно-полум’яніючі тони золотої осені. Незмінно привабливою і хвилюючою темою для митця є зображення пам’яток архітектури. В них –естетичний дотик  до рукотворної краси, відчувається захоплення художника довершеною гармонією витворів безіменних народних майстрів.

До творення натюрмортів, як і пейзажів Антонія Турка надихає  узгодженість, лад і мудре суголосся світоустрою. Квіти – один із найулюбленіших  мотивів живописця. Квіти в пленері і букети в декоративних виробах з кераміки, в  кришталевих  вазах і прозорих склянках  - вони незмінно підкупають щирістю авторських відтворень, переконливістю реалістичного письма.

В округу мистецьких інтересів живописця втрапляє  портретний жанр. Моделі автора – це, переважно,  близькі художникові люди, яких він добре знає, з якими його єднають близькі, теплі, приятельські стосунки. Митець прагне максимально достовірно передати зовнішню подібність портретованих, та зазирнути у внутрішній світ зображених, відчути їхній емоційний і чуттєвий стан.

Твори, представлені на персональній виставці Антонія Турка, засвідчують його чистосердну і безхитрісну креативну особистість, творча присутність якої в мистецтві краю урізноманітнює і доповнює наш художній простір